Наші новини
News
Сироватка правди

Сироватка правди: міф, вигадка чи реальність

Розповіді та легенди про сироватку правди багато років хвилюють людей з низки причин. Адже представники спецслужб, органів правосуддя, керівники компаній та корпорацій при прийомі співробітників на роботу, чоловіки та дружини при шлюборозлучних процесах та розподілі майна шукають способи домогтися правди від своїх родичів, службовців, шпигунів.

Чому люди брешуть?

 

Головний герой знаменитого серіалу “Всі брешуть” доктор Хаус, мабуть, найкраще визначив причини, з яких нам властиво говорити неправду.

Переважна більшість людей продукує брехню так:

  • свідомо та несвідомо;
  • через страх бути викритим та покараним;
  • щоб отримати вигоду чи повністю безкорисливо;
  • з метою не виконувати свої обов’язки на роботі, службі чи особистому житті;
  • варіант патологічної брехні – це задоволення від того, що вдалося заморочить голову оточуючим;
  • для виправдання себе та зведення напраслини на іншу особу.

Зараз широкого поширення набув детектор брехні для вирішення подібних проблем, але шлях до створення нової методики був непростим і включав нам упродовж багатьох століть пошуки чудового еліксиру під назвою сироватка правди.

Протягом століть людство робило спроби знайти найгуманніший варіант визначення обману та пошуку істини.

Детектор брехні – історія створення

 

Знамениті історичні персонажі можуть вважатися предками створення сироватки правди. Багато міфів про цей засіб, напевно, вигадані, але низка досліджень мала місце насправді.

Ось хто намагався різними способами вирішити завдання розпізнавання брехні:

  • лукавий мудрець Ходжа Насреддін з його «чарівними паличками», що ростуть у руках злодія;
  • знаменитий середньовічний учений Авіценна придумав методику допитів із виміром пульсу;
  • автор «Робінзона Крузо» Даніель Дефо звернув увагу на своєрідні поштовхи крові, які при допиті з’являються у людини, яка відчуває вину за скоєне.

Більше науковий підхід до пошуків сироватки правди властивий представникам академічної наукової школи.

Чезаре Ломброзо

 

Італійський криміналіст став автором оригінальної методики ведення допитів із застосуванням психофізичних секретів. Вперше практично було впроваджено систему визначення основних критеріїв поведінки особистості.

Вільям Мултон Марстон

 

Співробітник Гарвардського університету винайшов прилад для вимірювання артеріального тиску під час допиту за часів першої світової війни.

Джон Ларсон

 

Автор прообразу відомого всім нам детектора брехні – поліграфа, який одночасно виконує реєстрацію ритму дихання, частоти пульсу і параметрів кров’яного тиску. Співробітник Каліфорнійської поліції розробив свій пристрій у 20-х роках минулого століття.

Які речовини використовувалися для створення сироватки правди?

 

Починаючи з другої половини ХІХ століття близько ста років у багатьох країнах працювали лабораторії у силових відомствах над пошуком формул речовин, що дозволяють «розговорити» будь-яку людину.

Декілька препаратів вважалися досить ефективними протягом певного відрізку часу.

Скополамін

 

Вперше цілком випадково акушер зі штату Техас Роберт Хаус виявив побічну дію цього знеболювального засобу у вигляді правильних і чітких відповідей людини на будь-яке запитання при введенні ретельно підібраної дози скополаміну.

Методика під назвою «наркоаналіз» стала дуже популярною у криміналістиці, але через цілу низку інцидентів суди перестали враховувати як докази відомості, отримані внаслідок впливу наркозу.

Амінал натрію

 

Психотропна речовина значно підвищувала балакучість допитуваних. Але в багатьох випадках через фізіологічні особливості людини ефективність препарату була дуже невеликою і від неї довелося відмовитися при подачі обвинувальних документів до судових інстанцій.

Мескалін

 

Наркотик з кактуса пейот американське Управління стратегічних служб у 40-х роках ХХ століття застосовувало сироватки правди. Однак очікуваного результату зі стовідсотковою впевненістю у правдивих свідченнях і в цьому випадку не вдалося досягти.

Детектор брехні – найкраща сироватка правди

 

Використання поліграфа є оптимальним варіантом досліджень з погляду відсутності впливу на організм людини хімічних препаратів, а також ретельного контролю за якістю проведених експериментів.

Кінцевий результат піддається суворої супервізії – аналіз усіх поліграм у вигляді фізіологічної реакції людини на питання та її стани під час відповідей. Також кваліфікований спеціаліст використовує детектор брехні в Україні паралельно із вивченням відеозапису тестування, що сприяє відповідності протоколу проведення психофізіологічних досліджень.

На сьогоднішній день саме поліграф не має альтернативи як найкраща і найгуманніша сироватка правди.